УЗД ТАЗОСТЕГНОВИХ СУГЛОБІВ

Основна дитяча ортопедична проблема - це вроджений вивих стегна. У новонароджених кістковий скелет ще не дозрів і не сформований, то ж найчастіша патологія у цій сфері - дисплазія тазостегнових суглобів. У віці до одного року вона становить 2,5%. Інакше ця патологія називається вивих (або підвивих) стегна. Причина його - незрілість кістково-м'язового апарату дитини. До цього можуть призвести такі фактори як спадковість, нестабільний гормональний фон матері, погана екологічна обстановка, сідничне передлежання, нестача мінералів і вітамінів.

Що собою являє дисплазія тазостегнових суглобів?

При недорозвиненні зв'язок, хрящів і м'язів тазостегновий суглоб стає функціонально неповноцінним: голівка стегнової кістки не зафіксована в вертлюжній западині, що не дозволяє тазостегновому суглобу виконувати свої функції.

При огляді можна помітити несиметричність складок на стегнах і сідницях дитини, неприродне положення ніг, обмежений обсяг рухів у суглобах. При наявності запалення в суглобах дитина може відчувати біль і дискомфорт. Для постановки точного діагнозу потрібні огляд ортопеда та УЗД.

УЗД дозволяє виявляти дисплазії, підвивихи і вивихи на дуже ранніх термінах – практично з першого тижня життя дитини. Оптимальним строком для діагностики затримки дозрівання кульшових суглобів є вік 3 місяці. У цей час, коли суглоб розвивається швидкими темпами, ще є всі шанси виправити ситуацію, зробивши щадні для дитини заходи.

Післянатальна дизадаптація у кульшовому суглобі є наслідком нелікованої дисплазії і проявляється, коли дитина починає ходити. У переважній більшості випадків йдеться не про вроджений, а про диспластичний вивих стегна, який розвивається вторинно, на грунті дисплазії, і є наслідком неуважності лікаря та батьків, невизначеної та нелікованої дисплазії.

Дитина з вивихом стегна звичайно підводиться на ноги і починає ходити пізніше порівняно зі здоровими. Хворі з однобічним вивихом починають ходити у середньому в півтора роки, з двобічним вивихом - ще пізніше. Визначаються порушення ходи: непевність і нестійкість при ходінні, кульгаюча хода, а при двобічному вивиху - «качача хода».

Головним для успішного лікування дисплазії є рання діагностика. Початок лікування у віці до 3 місяців дозволяє протягом досить короткого часу досягти повного одужання. Лікування, розпочате після 6, а ще гірше - після 12 місяців, проходить довго і важко. Тому важливо якомога раніше обстежити дитину і почати лікування. Якщо вчасно не виявити дисплазію, вона згодом приведе до важкої форми артрозу. І в цьому випадку єдиним можливим лікуванням буде заміна кульшового суглоба на штучний – тобто знадобиться операція з ендопротезування. Обмежитися консервативним лікуванням можливо тільки в разі вчасно поставленого діагнозу.